«Іноді навчання допомагає зрозуміти, що ти вже на правильному шляху»: історія Марії Березовської

1 хв читання

У цьому циклі матеріалів ми знайомимо вас зі спільнотою Фонду Марти Костюк — людьми, які разом із нами допомагають відкривати більше можливостей для дітей через теніс.

Марія Березовська
понад 20 років у тенісі. Спочатку як гравчиня, сьогодні — як тренерка. Вона стала однією з п’яти учасників стипендійної програми Фонду, яка дала можливість пройти курс зі спортивної психології під керівництвом Демієна Стюарта.

Теніс як спосіб розуміти дітей

Для Марії теніс давно став частиною життя. Вона говорить про нього як про простір, у якому можна краще зрозуміти дитину: «Теніс для мене — це мова, якою відчувають. Кожна дитина на корті показує те, що не скаже словами: як вона ставиться до помилок, до себе, до інших. А я через корт говорю їм те, що не завжди можна сказати прямо».

Марія багато займається нейропсихологією й переконана, що найглибше навчання відбувається через відчуття та власний досвід: «Ракетка в руці — це не інструмент, це продовження нервової системи».

Навчатися, щоб рухатися вперед

Марія говорить, що завжди намагається використовувати кожну можливість для професійного розвитку. Саме це стало головним поштовхом податися на стипендію Фонду: «Будь-яка можливість вчитися — це можливість. Це шанс дізнатися нове, рухатися вперед, поглянути на знайоме з іншого кута, підтвердити собі, що рухаєшся правильно або знайти одну думку, яка змінить деталь у роботі».

Теорія, яка пояснила практику

Однією з тем курсу стала теорія самодетермінації (Self-Determination Theory). Для Марії вона стала підтвердженням того, що багато речей, які вона інтуїтивно використовувала у роботі, мають наукове підґрунтя: «Вона дала мені наукову мову для того, що я вже інтуїтивно робила: якщо у спортсмена немає відчуття автономії, зв’язку або компетентності — він не “лінується”. Він виснажується».

Вона додає, що навчання не завжди означає відкривати для себе абсолютно нові підходи: «Іноді це означає зупинитися, поглянути на свою роботу з іншого кута і сказати собі: так, це має сенс, іди далі. Тренери рідко дають собі цей простір — і даремно».

Маленькі інструменти, великі зміни

Після навчання Марія ще більше уваги приділяє простим практикам, які допомагають спортсменам знаходити внутрішню опору: «Одне слово-якір, усвідомлене дихання, короткий check-in після тренування. Прості речі, які будують внутрішню стабільність краще, ніж будь-яка мотиваційна промова».

Курс також допоміг їй точніше пояснювати колегам і батькам моменти, коли дитина закривається після помилки чи перестає боротися.

«Одне — відчувати, інше — вміти це назвати й передати».

Уроки, які залишаються на все життя

На думку Марії, найважливіше, що спорт може подарувати дитині, — це внутрішня стійкість.

«Вміння не зламатися від помилки. Знати, що є щось всередині, що не залежить від рахунку на табло чи чужої оцінки. Розуміння, що не все виходить з першого разу, а пробувати ще, ще і ще. Спорт — це лише місце, де це тренується. Але якщо все зроблено правильно — залишається назавжди».

Саме тому Фонд Марти Костюк підтримує професійний розвиток тренерів. Нові знання, які вони отримують сьогодні, допомагають створювати для дітей середовище, де спорт стає простором для розвитку, підтримки й нових можливостей.